У лісах, парках, на луках та навіть у подвір’ях часто ховається небезпека — кліщі.

Іксодові кліщі можуть бути носіями інфекційних захворювань (хвороба Лайма, кліщовий енцефаліт). Центр громадського здоров’я нагадує про основні правила поводження з кліщами.

У 2024 році зареєстрували 5431 випадок захворювання людей на хворобу Лайма та два випадки кліщового енцефаліту.

Першим проявом хвороби Лайма є почервоніння на місці присмоктування кліща, схоже на мішень (червоні кола), головний біль, ломота в усьому тілі та млявість. За відсутності лікування, хвороба може призвести до ураження різних органів: шкіри, суглобів, м’язів, нервової та серцево-судинної системи. Чим довше кліщ перебуває на шкірі, тим більший ризик інфікування.

Кліщовий енцефаліт починається з головного болю, гарячки, нудоти, блювоти, порушення сну. Захворювання вражає центральну нервову систему та може призвести до інвалідності, часом навіть до смерті. Інфікування можливе не лише під час кровоссання, але й коли випадково розчавити кліща або розчесати місце укусу.

Якщо кліщ таки присмоктався, то крапати на нього олію, спирт чи крем не потрібно. Найкраще — звернутись до лікаря, якщо такої змоги не має, то дістати кліща самостійно. Для цього підійде пінцет із тонкими загостреними кінчиками або спеціальний інструмент для видалення кліщів (продається в аптеках чи зоомагазинах).

Після видалення потрібно обробити місце укусу антисептиком (спирт, хлоргексидин тощо). Кліща зберегти у герметичному контейнері або пакетику (живим або мертвим) на випадок, якщо знадобиться аналіз.

Протягом трьох тижнів після укусу спостерігати за своїм станом. Почервоніння, гарячка, біль у суглобах, слабкість — є показом звернутись до сімейного лікаря.

В Україні кліща можна здати на аналіз до лабораторій Центрів контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ) МОЗ, там проводять дослідження кліщів на наявність збудників, зокрема борелій (хвороба Лайма).

Читайте також: Вкусив кліщ. Що робити і як запобігти?