Львів’янка три роки страждала від болю в щелепі — причиною виявилася хвороба, яку лікарі побачили вперше за 35 років практики
До лікарів Лікарні Святого Пантелеймона Першого медоб’єднання Львова звернулася жінка, яка роками страждала від постійного болю в щелепі. Причиною виявилося вкрай рідкісне захворювання суглобів.
35-річна львів’янка Ганна Зозуля вперше відчула біль у ділянці лівого скронево-нижньощелепного суглоба три роки тому. Вона проходила численні обстеження, носила спеціальні капи й консультувалася з різними фахівцями, однак точну причину болю встановити не вдавалося. Зрештою жінка звернулася по допомогу до щелепно-лицевих хірургів Лікарні Святого Пантелеймона.
Лікарів насторожило те, що без очевидної причини у пацієнтки був сильно порушений прикус — це свідчило про механічну перешкоду в самому суглобі. Після додаткового обстеження команда встановила діагноз: синовіальний хондроматоз скронево-нижньощелепного суглоба. За словами щелепно-лицевого хірурга і керівника Центру голови та шиї Олега Ковтуняка, за 35 років його хірургічної практики це перший такий випадок.
Синовіальний хондроматоз — рідкісне доброякісне пухлиноподібне ураження. У синовіальній оболонці, яка вистилає суглоб зсередини і виділяє змазку, утворюються множинні хрящові вузлики. Через них блокується нормальний рух суглоба, змінюється прикус, виникає хронічне запалення і поступово руйнується хрящ. Найчастіше ця хвороба вражає великі суглоби, які зазнають значного навантаження, — кульшові, колінні та ліктьові. Ураження саме скронево-нижньощелепного суглоба трапляється вкрай рідко: у світовій медичній практиці описані лише поодинокі випадки, а на цей суглоб припадає менш ніж 3% усіх випадків хвороби.
Єдиний ефективний спосіб лікування такого захворювання — операція, і Ганна на неї погодилася. Під час втручання лікарі повністю видалили утворення разом із синовіальною оболонкою. Роботу ускладнювало те, що хрящові вузлики розташовувалися у верхньому відділі суглоба, у безпосередній близькості до великої артерії, — існував ризик масивної кровотечі, тож від хірургів вимагалася ювелірна точність.
Операція минула успішно. Нині Ганна почувається добре, післяопераційні рани загоїлися, а біль, який мучив її три роки, нарешті минув.
Ще в регіоні:
