Василь Крупич із Рівненщини — військовослужбовець ЗСУ, якого 24 грудня вдарили ломом під час мобілізаційних заходів. Солдат-кулеметник служить з перших днів повномасштабної війни — з 25 лютого 2022 року. Він брав участь у боях у Бахмуті, Кліщіївці, Кураховому, Нью-Йорку та Торецьку. Під Часовим Яром боєць був поранений внаслідок атаки ворожого дрона, однак зміг витягнути поранених і забезпечити евакуацію тіл двох загиблих побратимів. Після цього його перевели до Сарненського районного ТЦК та СП, пише Звістка.
Як йдеться на сторінці оперативного командування “Захід”, Василь Крупич зі звичайної поліської родини, котра мешкає в одному з сіл на Сарненщині. Він – одинадцята дитина в сім’ї, рано осиротів. Батько відійшов у Вічність, як хлопцеві виповнилося трішки більше року. Тому до важкої праці він звик із раннього дитинства. І до взаємної підтримки та справедливості – також. Три роки тому Василь одружився, дітей, правда, ще не має.
Сім’я Крупичів, коли рашисти вторглися на українську землю, не ховалася, а пішла воювати. Троє старших братів – Михайло, Микола, Петро – під час Великої російсько-української війни також стали на захист Вітчизни.
Бойовий шлях піхотинця пролягав на різних напрямках: від Бахмута, Кліщіївки, Курахового до Нью-Йорка і Торецька. З гордістю він показує фотографії та відео, де зафіксована вся правда окопної війни. Кров, піт і, часом, навіть сльози тих, хто попереду всіх. Хто замість здатися в полон, у здавалося б, безвихідній ситуації, знищує ворогів і захоплює полонених, які одразу починають клясти свого путіна і хвалити ЗСУ. Хто виносить із поля бою полеглого офіцера. Хто рятує життя пораненому побратимові. Хто не ховає голову навіть перед загрозою російських дронів. Хто інколи захисний шолом знімає, щоб була краща видимість.
Василь Крупич нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеню, багатьма медалями та відзнаками. Командування батальйону дає йому виключно позитивну характеристику, адже солдат-кулеметник і оборону невідступно тримав, і сміливо контратакував, і в критичних ситуаціях брав командування підрозділом на себе та з честю виходив із найскладніших ситуацій.
Потрапив Василь Крупич на рідну Рівненщину зовсім недавно. Як обмежено придатний за станом здоров’я після важкого поранення він був переведений для подальшої військової служби у Сарненський РТЦК та СП. Боєць розповідає, що різноманітних ушкоджень у боях було чимало, але одне з багатьох виявилося найважчим: коли в районі Часового Яру на Донеччині ворожий дрон поцілив в автомобіль українських піхотинців, він не тільки сам врятувався з понівеченої та палаючої машини, але й витягнув поранених побратимів та забезпечив евакуацію тіл двох полеглих.
На новій “тиловій посаді”, “Хрест” (його позивний) обов’язки виконує сумлінно, до побратимів і цивільних громадян ставиться з повагою. До агресивної поведінки ухилянтів та їхніх союзників уже звик. Але коли в одному з рокитнянських сіл на групу оповіщення відбувся цинічний напад громадян, які дали волю неконтрольованим емоціям, що переросли в брутальну фізичну силу, сталося найгірше: Захисник України постраждав не від ворогів на полі бою, а від цивільних земляків на рідній землі! І це йому болить навіть більше, ніж поламані ребра, які не дають заснути навіть уночі на лікарняному ліжку!
“Після стількох боїв, всього пережитого на фронті, поранень та контузій від ворога, я ніколи не міг навіть уявити, що стану жертвою агресивних людей у своєму рідному районі! Така поведінка — однозначно результат російської пропаганди і ворожого ІПСО. Дуже дивно, що наші люди піддаються на такі провокації, – каже боєць. – Тому сподіваюся тільки на одне: винних нарешті виведуть на чисту воду і вони будуть покарані по Закону!”
“Хрест” міг застосувати фронтовий досвід і швидко зупинити нападників так, що вони б це запам’ятали на все своє життя. Але стримався. Бо продовжує вірити у справедливість і закон. І не вірить, що українець може підняти руку на українського воїна.
Наразі правоохоронці продовжують розслідування кримінальної справи за фактом нападу на Василя Крупича. Поза всіляким сумнівом, цього разу всі винні в зухвалому перешкоджанні мобілізаційним заходам та завданні тілесних ушкоджень орденоносцю, військовослужбовцю Збройних Сил України не відкупляться, не уникнуть відповідальності. Відомості внесено до ЄРДР за ч. 2 ст. 350 ККУ, триває досудове розслідування. У разі доведення провини фігурантам загрожує до 5 років позбавлення волі.
