«Не бачу суперечності між вірою і зброєю»: історія священника із Хмельниччини, який став сапером
Два роки тому Едуард із позивним «Падре» проповідував у церкві. Нині священник із Хмельниччини служить сапером у Збройних силах України. Після перемоги планує повернутися до служіння, але, за його словами, якщо буде потрібен країні, готовий залишитися у війську.
Про священника, який став сапером, Суспільному розповіли у 143 об’єднаному навчально-тренувальному центрі (ОНТЦ) «Поділля».
До повномасштабного вторгнення «Падре» будував церкву. Після початку війни, як пояснили у центрі, Едуард став на захист України.
«Не перестав бути священником. Просто зараз проповідь звучить у вчинках. Не бачу суперечності між вірою і зброєю».
За їхньою інформацією, бойове хрещення Едуарда відбулося на Донеччині.
«Перший КАБ, який вибухнув неподалік. Тоді прийшло розуміння: це вже не телевізор. Ударну хвилю відчуваєш усім тілом».
Після Донеччини він виконував бойові завдання на Харківщині. Разом із побратимами розміновував поля, які після роботи саперів ставали оборонними рубежами, пояснили у центрі.
«Під час виконання завдань доводилося виявляти нерозірвані реактивні снаряди ″Град″, фосфорні боєприпаси та РПГ. Перед кожним виїздом одна й та сама молитва: ″Господи, благослови цей день. Збережи всіх нас″».
«Падре» не перестав бути священником, пояснили у навчальному центрі з його слів. Своє нинішнє служіння він бачить у захисті людей та країни. Після перемоги хоче знову стояти за кафедрою. Водночас не виключає, що продовжить службу в армії.
«Після перемоги хочу знову стояти за кафедрою. Але якщо буду потрібен країні, то залишуся у війську. Бо захищати свою землю, своїх дітей і своїх людей — це теж служіння. І поки одні несуть на українську землю смерть, інші щодня роблять усе, щоб цією землею можна було пройти безпечно».
