Нирка від тата, печінка від мами. Подвійна родинна трансплантація і шанс на життя
У Львові медики здійснили унікальну для України операцію — подвійну родинну трансплантацію нирки та печінки семирічному хлопчику. Донором нирки став батько дитини, а частину печінки подарувала мама. Це перший випадок в Україні, коли дитині з рідкісною генетичною патологією одночасно пересадили два життєво важливі органи від родичів. Історію хлопчика розповіли Дитяча Лікарня Святого Миколая та Центр трансплантології Львів
Шлях, який почався зі страшного діагнозу
Артурчик з Івано-Франківщини народився здоровим хлопчиком, і ніщо не передвіщало серйозних проблем. Однак у два роки дитині діагностували саркому малого тазу — агресивну злоякісну пухлину. Після тривалого лікування родина
почула, що рак відступив. Та радість тривала недовго.
Невдовзі у хлопчика почали формуватися камені у нирках. Скільки б лікарі їх не дробили, вони з’являлися знову. Згодом одна за одною відмовили обидві нирки. Артур опинився на діалізі — у сім років він важив лише 16 кілограмів і часто погано переносив процедури.
Рідкісне генетичне захворювання, що знищує нирки
Тривалий пошук причин ниркової недостатності привів лікарів до необхідності генетичного аналізу. Зразки відправили до Південної Кореї. Саме там вдалося встановити точний діагноз: первинна гіпероксалурія — рідкісна мутація, при якій печінка не виробляє фермент для виведення оксалату.
Оксалат накопичувався в організмі та перетворювався на кристали оксалату кальцію. Вони осідали у нирках і сечовивідних шляхах, спричиняючи стрімке утворення каменів та руйнування ниркової тканини.
У такій ситуації пересадити лише нирку було неможливо — без нової печінки патологія повторилася б знову.
Подвійна родинна трансплантація, що стала єдиним шансом
“Це був справжній виклик. Раніше в Україні нікому не проводили таку комбіновану родинну трансплантацію дитині з гіпероксалурією”,
— розповідає Максим Овечко, керівник Центру трансплантології Першого медоб’єднання Львова.
Операції виконували у кілька етапів:
- Видалення обох нирок, уражених інфекцією.
- Трансплантація татової нирки — через місяць після першого втручання.
- Пересадка частини печінки від мами — ще через три тижні.
До останнього етапу львівські лікарі залучили фахівців Національного наукового центру хірургії та трансплантології ім. Шалімова на чолі з Олександром Гриненком.
Обидві пересадки пройшли успішно — татова нирка та частина печінки мами запрацювали в тілі хлопчика.
П’ять років боротьби позаду
Після виснажливих років лікарень, діалізу та невизначеності Артур нарешті почав одужувати. Він набирає вагу, усміхається та знову мріє про речі, які для інших дітей здаються буденністю — наприклад, вперше скуштувати солодку газовану воду.
Успіх трансплантації став можливим завдяки злагодженій роботі урологів, нефрологів, хірургів та трансплантологів Дитячої Лікарні Святого Миколая та Центру трансплантології Першого медоб’єднання Львова.
Це не лише порятунок одного хлопчика, а й важливий крок для розвитку дитячої трансплантології в Україні. Історія Артурчика — це приклад того, як сучасна українська медицина, професійність лікарів і безмежна відданість батьків здатні змінити, здавалося б, невідворотний перебіг подій. Подвійна родинна трансплантація, виконана у Львові, стала не лише унікальною операцією, а й важливим кроком для розвитку дитячої трансплантології в Україні.
Сьогодні хлопчик одужує, а команда лікарів доводить: навіть найскладніші випадки можуть мати шанс на життя, якщо за них беруться ті, хто не боїться робити неможливе.
“Звістка” бажає Артурчику міцного здоров’я та здійснення всіх дитячих мрій.
Важливо знати:
