Коваль з Летичева, що на Хмельниччині, Олег Гуцал виготовляє щомісячно понад тисячу скоб для фронту. Він після повномасштабного вторгнення зосередив свою роботу на допомозі військовим. Про це коваль розповів Суспільне Хмельницький.

Понад 12 років корінний летичівець Олег Гуцал ковалює на власній кузні. До повномасштабного вторгнення в асортименті майстра переважали перила, ворота, ковані вироби з металу. Та зараз на це не вистачає часу — працює на фронт.

“Більшість часу йде на допомогу волонтерам. Зараз потрібні буржуйки. Скоби потрібні цілий рік, тому що будуються бліндажі, а це такий фактор основний, щоб скріпити кругляк, бревна. Їх треба в необмеженій кількості”.

Найбільше коваль пишається своїм виробом – гойдалкою. З особистого архіву Олега Гуцала

Перед тим, як стати ковалем, Олег 17 років працював на нафтопереробному заводі, виготовляв металоконструкції різної складності.

“Там з металом подружився, як то кажуть, перейшов з ним “на ти”. Потім довелося повернутися в рідний Летичів. Почав працювати на одній кузні, пізніше перейшов “на свій хліб”.

Щомісяця Олег Гуцал виготовляє понад тисячу скоб, грудень-2025 року. Суспільне Хмельницький

Як розповів протоієрей ПЦУ Летичівського округу Андрій Смакула, коваль своїм вмінням допомагає не лише військовим.

“Багато його робіт, зокрема, було зроблено і біля меморіального комплексу загиблим воїнам. Це благодійна, безкорислива робота, на благо всіх жителів. Талановита людина, наш прихожанин. Ми раді його трудам”.

Серед робіт коваля є ті, якими він й досі пишається.

“Років сім тому я її зробив. Вважаю, що це — найкращий мій виріб. Пішов він по всьому світу, на багатьох сайтах ця гойдалка засвітилася”.

Зі слів Олега, для ковальської справи потрібна неабияка фізична підготовка.

“Є п’ятикілограмова, і нею помахати цілий день, то трішки відчувається. Здоров’я потрібно”.

Як розповів протоієрей ПЦУ Летичівського округу Андрій Смакула, коваль багато робіт зробив біля меморіалу загиблим воїнам, грудень-2025 року. Суспільне Хмельницький

З матеріалами для скоб допомагають місцеві фермерські, релігійні, волонтерські організації. З одного метра арматури коваль отримує три скоби.

“Багато вже досвіду, все до автоматизму доведено. Бо спочатку цей процес трішки повільніше йшов. Повномасштабне вторгнення змінило все”.

Олег Гуцал зізнався, мріє про те, щоб війна швидше закінчилася, а скоби були потрібні лише для зведення будинків, а не бліндажів.

Читайте також: Діставав людей з-під завалів: історія хмельницького рятувальника, який займається пошуками разом із собакою Небраскою