Україна утримується від додаткових замовлень на ударні дрони німецької компанії Helsing після невдалих випробувань на фронті. Про це йдеться у внутрішній презентації німецького військового відомства. Матеріали вивчило Bloomberg.
Проблеми HX-2 під час випробувань на передовій
За даними презентації від 20 листопада, флагманський ударний дрон HX-2, який тестував 14-й полк безпілотних систем ЗСУ, мав труднощі зі зльотом і не був укомплектований усіма заявленими компонентами штучного інтелекту. Йшлося, зокрема, про відсутність частини систем автономного наведення, які мали дозволяти апарату діяти без постійного управління оператором.
Документ підготувала група в структурі Міністерство оборони Німеччини, що підпорядковується генералу Гюнтер Шнайдер, який у жовтні очолив підрозділ збройних сил відомства. У міністерстві наголосили, що керівництво офіційно не затверджувало цю презентацію.
За словами трьох співрозмовників Bloomberg, під час випробувань поблизу лінії фронту дрони Helsing також зазнавали впливу радіоелектронної боротьби: глушіння призводило до втрати зв’язку з операторами. Це, як зазначається у презентації, підірвало інтерес до систем, які фінансуються коштом німецької сторони. Берлін не планує нових замовлень, доки не отримає чіткий запит від України.
Позиція Німеччини та відповідь компанії Helsing
У Helsing заявили, що не знайомі з цією презентацією, і відкинули низку висновків, зокрема твердження про високий
відсоток відмов під час запусків. У компанії наголосили, що кілька підрозділів ЗСУ висловлювали зацікавленість у HX-2, а задокументовані результати перших польотів вони вважають обнадійливими. Також у Helsing заявили, що поки зарано робити остаточні висновки щодо бойової ефективності систем на фронті, зокрема в умовах активної РЕБ.
Міністерство оборони України коментувати інформацію, яка має гриф обмеженого доступу, відмовилося.
Контекст війни та конкуренція на ринку бойових дронів
Повномасштабне вторгнення росії в Україну дало потужний імпульс світовому оборонному ринку. Дрони стали одним із ключових видів озброєння у війні, а європейські країни намагаються швидко наростити власні арсенали. Для Helsing це стало можливістю зростання: компанію, засновану у 2021 році для інтеграції ШІ у європейські військові системи, підтримав, зокрема, фонд Prima Materia співзасновника Spotify Даніеля Ека. У червні черговий інвестраунд оцінив компанію у 12 млрд євро.
HX-2 став першим апаратом власної розробки Helsing, який потрапив у зону бойових дій. Його успіх або провал має показове значення для подальших планів компанії у сфері повітряних та підводних безпілотних систем. Конкуренція за державні замовлення жорстка: стартапи змагаються як між собою, зокрема з німецькою Stark Defence, так і з великими оборонними концернами на кшталт Rheinmetall.
Згідно з презентацією, обидві моделі Helsing для України мали отримати три ШІ-компоненти: термінальне наведення, корекцію траєкторії на середньому етапі та візуальне розпізнавання цілей. Однак під час тестів вони були встановлені не повністю. Також зазначалося, що лише близько 25% HX-2 змогли успішно стартувати під час фронтових випробувань, частково через механічні проблеми пускової катапульти. У компанії ці цифри заперечують.
Helsing у 2024 році підписала контракт на постачання 4 тис. ударних дронів, вироблених разом з українським партнером. Йшлося про модель HF-1, частину якої згодом планували замінити на HX-2. HF-1 раніше критикували в Україні за високу ціну та обмежену ефективність.
Ситуація з Helsing не є унікальною. Інші іноземні виробники також стикалися з проблемами в Україні. Наприклад, дрони американської Anduril на початку війни мали низьку результативність, що згодом змусило компанію суттєво переробити свої системи.
У німецькому Міноборони наголошують: з огляду на надкороткий цикл інновацій у сучасній війні, експериментальні серії неминуче супроводжуються збоями, а системи доопрацьовують уже під час реального застосування.
Раніше “Звістка” повідомляла, що
