Чотири дні – в одному волонтерському штабі, а ще день – в іншому.
Волонтерка Марія Миндришора каже, що допомагає переселенцям вже понад рік. Усе життя була патріоткою, тому не змогла лишатися осторонь у час війни, навіть після перенесеного інфаркту, повідомляє «Молодий Буковинець».
“Я з перших днів війни допомагаю у різних волонтерських штабах. Спершу допомагала Любові Свіріденко (керівниця Чернівецького товариства людей з інвалідністю “Мрія” – авт.). Пізніше побачила, що багато іноземних благодійників, які хочуть надавати допомогу, шукають волонтерів.Кілька років тому перенесла інфаркт, тому щось важке робити не можу. Допомагаю тим, чим можу. Уже понад рік я щодня то тут, то на Соборній площі”, –розповідає жінка.
Пані Марія каже, що взимку волонтерити було важче. Тепер тепліше, людей більше, але працювати легше.
Про жінку гарно відгукуються її колеги-волонтери.
“Таку завзяту працівницю треба ще пошукати. Я тепер почав вчити українську мову, то Марія, окрім своєї роботи, ще й допомагає мені, виправляє”, – розповідає канадець, який опинився у Чернівцях всього кілька місяців тому.
Волонтерка Альона дивується із завзятості пані Марії.
“Вона молодець, усім би в її роки так допомагати”, – каже.





