Вакцинація завжди викликала жваві дискусії 

“Звістка” промоніторила медичні ресурси та зібрала відповіді на найпоширеніші запитання, котрі зазвичай цікавлять батьків. Якщо вам важко прийняти рішення – безпечна вакцинація, чи ні – радимо прочитати статтю.

Першу вакцинацію ще в 1796 році  здійснив Едвард Дженнер.  – пише портал «Мої щеплення». Він брав рідину з пухирця людини, хворої на коровʼячу віспу і вводив її здоровій людині під шкіру. Метод назвали «щеплення від руки до руки». Так організм здорової людини «знайомився» з  невеликою кількістю збудника і отримував імунітет.

Напрямок запобігання хвороб методом щеплень з тих пір розвивається досить швидко. Разом з появою нових вакцин з’являються і міфи, які доводиться спростовувати експертам.

Міф1. Вакцини викликають аутизм

 Поширене побоювання, що вакцини збільшують ризик аутизму, виникло в результаті припущення, британського хірурга Ендрю Уейкфілдом в 1997 році.  – пише Public Health. Його статтю опублікували в The Lancet, престижному медичному журналі, припускаючи, що вакцина проти кору, паротиту та краснухи (MMR) викликає аутизм у британських дітей.

 Пізніше стаття була повністю спростована через серйозні процедурні помилки, нерозкритий фінансовий конфлікт інтересів і порушення етики. Ендрю Вейкфілд втратив медичну ліцензію, і стаття була відкликана з The Lancet.

 Тим не менш, гіпотезу сприйняли серйозно, і провели кілька інших великих досліджень. Жодне з них не підтвердило зв’язку між будь-якою вакциною і ймовірністю розвитку аутизму.

 Справжні причини аутизму залишаються загадкою, а теорію зв’язку між аутизмом і вакцинацією спростували, оскільки кілька досліджень виявили симптоми аутизму у дітей до того, як вони отримають вакцину MMR. І ще новіші дослідження надають докази того, що аутизм розвивається внутрішньоутробно, задовго до часу, як дитина народиться або отримає щеплення.

Міф №2: Вакцинація – це надто велике навантаження на імунну систему немовляти

Імунна система немовлят сильніша, ніж ми думаємо. Виходячи з кількості антитіл, присутніх у крові, дитина теоретично може отримати близько 10 000 вакцин одночасно. Навіть якби всі плановані вакцини були зроблені в один момент, це використало б лише трохи більше ніж 0,1% імунного потенціалу дитини. Імунна система ніколи не може бути перевантажена, оскільки клітини в системі постійно поповнюються. Немовлята щодня знайомляться з незліченною кількістю бактерій і вірусів, а “навантаження” від щеплення в порівнянні з цим – геть незначні.

Міф № 3: Краще перехворіти і отримати імунітет природнім шляхом

У деяких випадках природний імунітет — тобто фактично заразитися та перехворіти — дійсно призводить до більш міцної стійкості до хвороби, ніж вакцинація. Однак небезпека цього підходу значно переважує відносні плюси. Якщо людина хоче здобути імунітет, наприклад, до кору, перехворівши ним, то важливо знати, що 1 із 500 захворілих на кір помирає внаслідок хвороби. А кількість  випадків серйозних алергічних реакцій на вакцину від кору – менше одного на мільйон.

Також часто досить легковажно ставляться до вакцинації від вітрянки, вважаючи її легкою хворобою. Тим часом вона може викликати важкі ускладнення і не захищає від оперізуючого лишаю, котрий викликається тим самим вірусом і може вразити навіть тих, хто вітрянкою в дитинстві хворів. Є дані, що вакциновані від вітрянки люди мають шанси оминути не лише вітрянку, а і цю неприємну хворобу, пише інфекціоністка Олена Луцька в своєму блозі.

Міф №4: Вакцини містять небезпечні токсини

Люди стурбовані використанням формальдегіду, ртуті чи алюмінію у вакцинах. Антивакцинатори часто досить успішно грають на цих страхах. Дійсно, ці хімічні речовини є токсичними для людського організму в великих кількостях, але у схвалених FDA  (U.S. Food &Drug Administration) вакцинах є лише сліди даних речовин. Згідно з FDA та CDC (Centers for Disease Control and Prevention), формальдегід швидко виводиться нашими власними метаболічними системами, і немає жодних наукових доказів того, що ті кількості загаданих речовин, котрі присутні у вакцинах, можуть бути шкідливими. 

Міф № 5: Для зниження рівня захворюваності важлива гігієна, а не вакцинація

Звісно, санітарні умови разом з розвитком медицини і винайденням ефективних ліків, в тому числі антибіотиків є безумовно важливими. Проте роль вакцинації в контролі захворюваності заперечувати не можна, оскільки кілька масштабних прикладів доводять важливість вакцинації.

В 1963 році  в Сполучених Штатах ввели першу вакцину проти кору, На той час рівень захворюваності складав близько 400 000 випадків на рік. І хоча гігієнічні звички та санітарія майже не змінилися протягом наступного десятиліття, рівень захворюваності на кір стрімко впав після введення вакцини, і становив лише 25 000 випадків до 1970 року. Іншим прикладом є хвороба Hib (гемофільна інфекція). Згідно з даними CDC, рівень захворюваності на цю хворобу різко впав з 20 000  випадків у 1990 році до приблизно 1 500 у 1993 році після введення вакцини.

Міф №6: Захист, який дають вакцини, не вартий ризику ускладнень, які вони можуть викликати

Саме так часто аргументують свою позицію батьки, котрі відмовляються вакцинувати дітей. Втім, дітей успішно вакцинують вже протягом десятиліть. Немає жодного достовірного дослідження, яке б доводило шкідливий вплив вакцинації на здоровʼя людини. 

Єдине, що є доведеним і можливим – це алергічна реакція на вакцину. Але алергічна реакція може статися на будь-який медикамент і навіть продукт харчування. Серйозні алергічні реакції саме на вакцини є дуже рідкісними. Зазвичай вони становлять лише один випадок на кожні один-два мільйони ін’єкцій.

Алергологиня Владислава Барзилович на своїй сторінці в спільному прямому ефірі з педіатринею та дитячою гастроентерологинею Анною Гиленко також наголошують на важливості вакцинації, особливо у воєнний час, коли доступу до належної медичної допомоги може не бути.

Міф №7: Вакцини можуть заразити дитину хворобою, від якої вони мають захистити

Вакцини можуть викликати легкі побічні ефекти, схожі на симптоми хвороби, від якої вони захищають. Найчастіше це може бути підвищення температури протягом кількох днів після вакцинації, яке легко коригується жарознижуючими засобами і описано в інструкції до вакцини. Це не є хворобою. Це імунна відповідь організму на вакцинацію, яка є цілком нормальною.

Міф №8: Щеплення не потрібні, оскільки рівень захворюваності на хвороби, від яких пропонується вакцинація, і так низький

Це дуже поширена помилка. Рівень захворюваності на вакцино керовані хвороби знижується саме тому, що чим більший відсоток людей вакциновано, тим краще працює колективний імунітет. Вакцинуватися дуже важливо, оскільки завдяки «колективному імунітету», поки переважна більшість людей щеплена навіть нещеплена меншість буде захищена.  Заумови наявності великої кількості людей з імунітетом, інфекційне захворювання не матиме шансу закріпитися та поширитися. Це важливо, оскільки завжди буде частина населення, які не зможуть отримати ті чи інші вакцини.

Якщо занадто багато людей не роблять щеплення собі або своїм дітям, вони створюють колективну небезпеку, відкриваючи можливості для закріплення та поширення вірусів і бактерій.

Не кажучи вже про те, що як попереджають Центри контролю за захворюваннями (CDC), кількість міжнародних подорожей стрімко зростає, тож навіть якщо хвороба не становить загрози у вашій країні, вона може бути поширеною в інших місцях. 

У ВООЗ спростовують теорію, котра викликала чимало дискусій, що колективного імунітету можна досягнути, просто дозволивши вірусу поширитися, аби люди набули природнього імунітету.

Колективний імунітет

— це концепція, згідно з якою населення може бути захищене від певного вірусу, якщо досягнуто порогу вакцинації.

 Наприклад, колективний імунітет проти кору вимагає вакцинації близько 95% населення. Решта 5% будуть захищені тим, що кір не поширюватиметься серед щеплених.

 Для поліомієліту поріг становить близько 80%.

 Іншими словами, колективний імунітет досягається шляхом захисту людей від вірусу, а не шляхом захворювання населення на певну хворобу.

 В разних країнах, в залежності від епідеміологічної ситуацїї, можуть бути різні календарі вакцинації. МОЗ України рекомендує наступний:

Вакцини є одним із основних стовпів сучасної медицини. Життя дітей до щеплень було досить важким, оскільки величезний відсоток помирав через такі хвороби, як кір, віспа, кашлюк або краснуха. І це лише деякі з них. Сьогодні цим захворюванням можна повністю запобігти простою ін’єкцією.

Наука продовжує розвиватися. Люди не повинні забувати, скільки смертей і хвороб людство уникнуло завдяки вакцинації, і як вакцини продовжують захищати нас від потенційно смертельних форм інфекційних захворювань.