“Я не покинув Україну”: документальну виставу на основі розповідей ветеранів показали у Рівному
Ветерани російсько-української війни вперше вийшли на сцену обласного музично-драматичного театру у Рівному. У документальній виставі “Я не покинув Україну” троє колишніх військових Вікторія Шинкаренко, Андрій Усач та Дмитро Полов’ян поділилися пережитим на фронті, у полоні та після повернення до мирного життя. Постановка, створена естонською режисеркою Мерле Карусоо, має благодійну мету — зібрати гроші на автомобіль для Збройних сил України, повідомляє Суспільне.
На сцені Рівненського обласного музично-драматичного театру 9 листопада вперше замість акторів — троє ветеранів російсько-української війни. Свої історії з життя до війни та на фронті вони розповіли у документальній виставі “Я не покинув Україну”.
Андрій Усач — ветеран АТО. Він втратив ногу й отримав поранення руки під час оборони Луганського аеропорту в липні 2014 року.
“Головне, щоб подібні вистави не були через 100 років знову. Тобто мається на увазі, щоб мої правнуки не були ветеранами наступної війни. Хвилювання були величезні, особливо, коли я побачив і знав, що тут присутня моя дружина”, — поділився ветеран.
Вперше із виставою “Я не покинув Україну” ветерани вийшли на сцену в Естонії, у місті Норва, що на кордоні з Росією. Над створенням постановки працювала естонська режисерка Мерле Карусоо. З розповідей ветеранів вона написала сценарій, потім підготувала їх до участі в естонському фестивалі “Свободи”.
“Це мій перший проєкт з українцями і перший проєкт з ветеранами. Це інтеграційний проєкт, де люди самі представляються, розказують про себе. Мені не було страшно сюди приїхати, тому що ми думаємо про Україну уже з 2014 року, і ми читаємо новини щодня. Але половину цього проєкту ми робили в Естонії, в Норві. В Естонії глядачі сміялися і плакали, а потім довго розмовляли з ветеранами”, — зазначила Мерле Карусоо.
Ветеранка Вікторія Шинкаренко розповіла, що досвід в Естонії був для неї цікавим, тому що реакція публіки була неочікуваною:
“Зал стояв, аплодували декілька хвилин, не зупиняючись, і зал плакав, не дивлячись на те, що ця вистава була українською мовою. Ми всі живемо в історичні часи. Народилися і зараз беремо безпосередню участь у ключових історичних моментах не лише України, а й світу”.
Ветеран Дмитро Полов’ян пережив російський полон.
“Я не звик до публічних виступів, тому це було трохи важко. Зараз знову відчуття, як вперше, бо велика пауза була, і там знову зміни у сценарії. Можливо, так само це надихне побратимів, які зможуть знайти себе після війни, дізнаються про мою історію і, можливо, хтось займеться спортом, хтось — громадською діяльністю”, — розповів він.
Показ вистави має благодійну мету — зібрати гроші на автомобіль для Збройних сил України. Також ветерани планують брати участь у міжнародних фестивалях, щоб більше розповісти світові про війну в Україні.
“Цей досвід для них вперше, тому вони хвилюються, але праця була нелегкою. Цей проєкт має велике значення для України, коли вистава буде на міжнародних фестивалях за кордоном. Це спільний українсько-естонський проєкт, який втілює режисерка-постановиця Мерле Карусоо, а Рівненський театр і театр Раам, який представляє Мьорт Меос, ну і я є співпродюсерами цього проєкту”, — пояснив директор Рівненського облмуздрамтеатру Володимир Петрів.
