В умовах війни питання “Як підготувати дитину до школи” , набуло додаткових нюансів. Готуючи дитину до школи, батьки чи опікуни мають враховувати багато психологічних аспектів, повʼязаних з атаками росіян, а також більш серйозно поставитися до організації робочого місця школяра вдома, оскільки, в залежності від ситуації в конкретному регіоні чи населеному пункті, значна частина навчального процесу може відбуватися онлайн.

Звістка публікує поради дитячої сімейної психологині Світлани Ройз та ортопеда Віктора Кірейко з цього приводу.

Скоро до школи

Колошкільне практичне Дитинознавство воєнного часу   – пише Світлана у своєму блозі. Для батьків, опікунів та освітян. Кожного року пишу заново цей матеріал. На жаль, цього року, до нього додалось багато нових пунктів, про які ніколи б не хотілось згадувати.  Цілий новий блок “самооцінка” та “техніка безпеки”. Буде багато, але я не хотіла розбивати на частини, намагалась зібрати найважливіше і практичне.

 Підготовка до школи. Режим дня, налаштування рутин

– Важливо вже зараз починати всій сім’ї прокидатись раніше. Зараз у нас може бути замало сил на швидку адаптацію. (Налаштування тілесних ритмів – саме по собі терапевтично. Прокидання, їжа, підготовка до сну – внесок в загальний стан стійкості) (шкода, що вони у нас збиваються тривогами).

– Налаштування дітей більше пов’язано з емоційними, «зовнішніми» діями – перебирання одягу, розкладання по поличках того, що «шкільне».

– Підготовка робочого місця. (при навчанні онлайн теж важливо розділити простори – «домашній» та «робочий». Це може бути – стіл, лампа, прапорець, що позначає «робочий простір», постер на стіні. Це буде прискорювати процес налаштування на роботу)

– З дитиною, що ходить в молодшу школу – підготувати рюкзак. Подумати разом, що із собою потрібно мати в школі, окрім канцелярії (минулого року ми готували маленький ліхтарик, іграшку – дармовис (брелок), необхідні ліки, виписували телефони близьких на папері, робили бейдж з ім’ям дитини)

– Важливо готувати руку до письма. (Можливо, грати в ігри, де потрібно писати слова, ліпити з тіста чи пластиліну)

 Дорога – безпека

– Якщо дитина навчається офлайн і буде ходити до школи сама – пройти кілька разів дорогою до школи.

– Зафіксувати, де по дорозі є укриття, домовитись про те, що дитина має робити під час сирени, якщо йде, якщо їде в транспорті, як і коли виходить на зв’язок із нами.

– Якщо є така можливість – зайти до школи. Дітям важливо “тілом відчути” місце, де вони будуть знаходитись. Доторкнутись до парти, піти до туалету, побачити їдальню.

– Якщо дитина навчатиметься онлайн – домовитися, що робити вдома під час сирени.

 – Нагадати, як вмикаються додатки – які використовують в навчанні.

 Відносини

У дітей перед початком навчального року завжди буває багато тривоги – чи приймуть мене однокласники, чи збереглися відносини, чи знайду я своє місце в класі. Війна та стрес загострює відчуття одинокості. Для дітей, що після навчання онлайн переходять в офлайн формат може бути одночасно багато різних почуттів – і радість, і тривога. Прекрасно, якщо діти зможуть озвучити те, що їх турбує (ми можемо почати розмову самі, із своїх спогадів)

– Було б добре по можливості, зустрітись із класом чи хоч кількома однокласниками в зумі

– Якщо в молодшій школі система навчання не схожа на ту, що була раніше, наприклад, різні предмети ведуть різні вчителі – важливо дитину попередити про це. побачити фото вчителів, чи ще встигнути зробити збори, щоб діти могли познайомитись.

– Якщо у вчителів будуть сили та можливість – буде турботливо учням, які навчаються за кордоном, надіслати листа – щоб діти відчули, що про них пам’ятають, що вони важливі, і ми чекаємо від них звісток та розповідей. Насправді підтримування контактів із всіма учнями, важливо для тих, хто в Україні і для тих, хто зараз за кордоном.

– І листа, чи повідомлення в групу вайбер, телеграм (може, створити таку групу) для всіх дітей класу – з привітанням, неформальним спілкуванням – це буде важливим і для старих, і для новеньких учнів.

– Якщо ви знаєте, що в класі є дитина, яка втратила близьких, в матеріалі є про те, як її можна підтримати. Ми маємо бути готовими висловити підтримку 

– Під час уроків – саме зараз важливо пропонувати більше завдань, де б діти могли працювати в групах. Важливі спільні дії, можливо, спільні волонтерські проєкти. Школи, де діти та дорослі разом співають, та ті, де є театр – по результатах досліджень – школи, в яких набагато менше проявів булінгу.

 Самооцінка та емоції.

Сором – провина – тривожність – самотність – відчуття неадекватності, неспроможності – це можливі наслідки травматизації та хронічного стресу. Початок шкільного життя може посилити ці стани. І дітям точно потрібна підтримка. І перше, що нам потрібно створювати – простір безпеки та близькості поруч з дорослими.

– Дітям важливо відчути і почути від нас, що вони здатні вчитися, здатні хоч щось контролювати та створювати в світі, який неможливо проконтролювати і який руйнується. Зараз будуть начебто загальні слова, але вони важливі:

– Ми створюємо атмосферу поваги та безпеки. Ми даємо їм право на помилку (уклін тим дорослим, які навчають дітей ставитись до помилки, як до важливого досвіду на шляху розвитку). І ми намагаємося давати їм практичні знання (зараз особливо потрібні «кейсові уроки», проєкти, знання, закріплені в діях)

– Діти зараз часто живуть в режимі  очікування невдачі. Їм потрібен досвід перемог і підтримка. Маленькі знайомі завдання, завдання, в яких був би швидкий результат. Святкування «перемог дня». Це дуже важливо – бо розчарування на початку навчального року може призвести до того, що у дитини не вистачить сил йти далі в процес до школи.

– Чим більше рівень тривоги, тим більше потреба в контролі, в інформації, в створенні «рамок безпеки та відносин». потрібно розповідати – що за чим буде йти в діях та планах. Якщо є зміни, про них потрібно попереджати заздалегідь, бо зараз можуть бути складності з перелаштуванням, зі швидкою адаптацією.

– Дітям потрібно від нас чути, що ми розуміємо, що зараз іти до школи і навчатись складно. Процеси запам’ятовування інформації можуть бути ускладнені. Коли ми переживаємо стрес – робота гіпокампу, що відповідає в тому числі і за довгострокову пам’ять – пригнічується (починаємо з маленьких обсягів інформації, закріплюємо все в діях, в рухах)

– Нам іноді здається що соромом і почуттям провини ми можемо стимулювати дітей – це позбавляє їх сил і стає ще одним травмуючим фактором.

– Довготривале переживання стресу може призводити до двох протилежних реакцій – Гіперактивність – Загальмованість. (важливо пам’ятати, що після того, як дитина відчула безпеку поруч з нами, вийшла зі стану ступору, вона може демонструвати роздратування, агресію, надмірну активність. Це нормальний процес. Але нам потрібно цю активність бути готовими скеровувати)

Нам важливо нормалізувати, пояснювати дітям:

– Нормально – забути те, що вивчали минулого року. Ви точно будете все важливе повторювати. Ми не можемо спрогнозувати наскільки насправді серйозний цього року «літній відкат в знаннях».

– Нормально (особливо після навчання онлайн) не пам’ятати, що і де розташовано в школі. Було б добре влаштувати екскурсію школою, поставити до школи вказівники.

– Діти будуть швидко втомлюватись. Темп навчання може бути іншим – дітям важливо говорити про те, що це нормально. І нам важливо частіше робити паузи, пропонувати різні завдання. Дітям важливо не просто чути слова, а відчувати, що у них, особливо зараз – є свій час – і свій темп в засвоєнні матеріалу. І ми їм допоможемо.

– Під час уроку у дитини може змінитись настрій, вона може заплакати чи повністю втратити контакт з тим, що відбувається на уроці. (важливо узнати, що відбувається в родині дитини, можливо, вона хвилюється за тих, хто на фронті, не привертаючи уваги до дитини – можна запропонувати всьому класу нову активність, чи після уроку сказати, що ви помітили, що стан дитини змінився. Можливо, ви можете допомогти. Саме зараз – підтримка та турбота навіть важливіша за конкретні знання, що дитина може від нас отримати)

– Якщо шкільний день почався з тривоги, чи тривога була вночі – важливо зустріти дітей словами емоційної підтримки. Точно не починати навчання з контрольної роботи чи тесту.

На уроці

– Ми вибудовуємо «рамку безпеки» – правила, які стосуються відносин, навчального процесу, безпеки. З нагадування про те, що ми робимо під час тривоги – має починатись кожен урок протягом першої чверті.

– Діти (і дорослі), що пережили досвід травматизації, часто “забувають» правила орфографії. (На наслідки ковіду у багатьох наклався стрес. Можливо, ігри із словами, кросворди, картки будуть допоміжні)

– Можуть бути складності із предметами та знаннями, що пов’язані з просторовою орієнтацією ( це одночасно і геометрія, тригонометрія і те, що пов’язане з прийменниками – над – за – під – через..) (нам потрібні будь-які активності, де б дитина могла створювати 3-д моделі – лего, пластилін, оригамі, ліпка, спорт, гра на музичних інструментах)

– Травматичний досвід ускладнює сприйняття абстрактних понять – саме зараз потрібна наочність, прикладні, практичні, конкретні, зрозумілі знання та дії.

– Навички читання – у кожного з нас (дорослих та дітей) була своя адаптація до стресу – хтось почав вчитися і більше читати, а хтось досить не може сконцентруватись. Навички читання у дітей можуть погіршитись

– травматизація впливає на нашу здатність зв’язно висловлювати думки. І з одного боку – коли ми починаємо писати, говорити, рефлексувати – це завжди терапевтично. З другого, ми маємо бути готові до того, що у дітей це може бути ускладнене.

– Діти під час навчання можуть крутити щось в руках, гойдатися на стільці – це не відволікання, це їх спосіб «відгальмувати» зайві сигнали – багато дітей так, навпаки, концентрується. Можливо, включити такі рухи – руханки в навчальний процес.

– Багато дітей за цей час звикли тримати телефон в руках – це для них символ керованості, контрольованості. Потрібно подумати, що з цим робити – може, включати додатки в телефонах в процес навчання.

– нам потрібно напрацювати практики для повернення дітей до школи після укриття (буду про це писати окремо)

 Техніка безпеки:

– Бути уважними з текстами про смерть, війну, батьків, про дім. Слідкувати за реакцією дітей, можливо, замінювати тексти.

– Не давати практик із заплющеними очима – закрити очі це часто для дитини означає – втратити контроль. І якщо заплющити очі і буде тривога – це може спровокувати сильну емоційну реакцію.

– Самим передивитись всі відео, які збираємося демонструвати – щоб точно знати, чи немає там кадрів з мертвими тілами, кров’ю, звуками сирени та вибухів

– Ми не торкаємося дитини без дозволу. Уважні до дистанції в контакті (зараз у нас всіх загострене відчуття дистанції)

– Діти та дорослі, особливо зараз, дуже чутливі до насмішок та оцінки. Особливо підлітки сприймають інформацію – не те ЩО їм кажуть, а ЯК саме їм кажуть. Коли ми жартуємо, важливо на це зважати.

– Під час стресу ми більш “правопівкульні”. Діти більш уважні до сигналів сенсорних, невербальних, ніж до наших слів.

– Діти можуть перевтомлюватись від навантаження контактами, бо за час онлайну від них відвикли. Потрібно робити паузи, пити воду, коли відчуваємо напругу – робити руханки. Втомлена дитина може бути дратівливою, розгубленою, плакати, проявляти агресію.

– Не просити дихати глибоко – глибоке дихання може провокувати більш сильні емоційні прояви – дихаємо так, як дихається. Намагаємось акцент робити на видоху.

– Коли ми проживаємо стрес чи травматичний досвід, ми перестаємо відчувати свої потреби – особливо малюкам, важливо нагадувати пити, їсти, йти до туалету, рухатись.

– Важливо заздалегідь продумати свою реакцію на ненормативну лексику дітей. Зараз вона легалізована– потрібно одразу вводити правила і домовлятись, що є в вашій спільноті прийнятним

Про організацію робочого місця вдома і в школі пише у своєму блозі дитячий ортопед-травматолог Віктор Кірейко.

Досить часто батьки школярів запитують: “Якими мають бути стіл та стілець?  – пише Віктор Кірейко в своєму блозі.

І взагалі: як же має сидіти школяр, роблячи домашнє завдання, або, що зараз дуже актуально, сидячи на уроці дистанційно. Адже багато сучасних школярів проводять багато часу за комп’ютером не лише під час дистанційного навчання, а й коли йдуть до школи. Та й не лише школярі.

 Постава та успішність. Чи є зв’язок?

Проводилося кілька досліджень, і серед школярів, і серед студентів про вплив характеристик меблів на успішність. І виявлено достовірний зв’язок між правильним розміром шкільних меблів та успішністю. Так що можливо ваша дитина покращить свої оцінки та знання якщо буде правильно сидіти за правильним столом та на правильному стільці. Але пам’ятайте, що на успішність впливають далеко не тільки меблі.

А як же дорослі?

Наприклад, у США одним із найчастіших приводів звернення до лікаря є біль у спині. І в більшості людей ставиться діагноз “біль у нижній частині спини” (low back pain). І “лікується” цей стан дуже складно. А саме правильною організацією свого робочого місця та фізкультурою. Так що ця тема буде корисною не тільки вашим дітям, а й вам.

 Як правильно сидіти?

 Під час сидіння мають бути присутніми природні вигини хребта:

•  поперековий лордоз;
•  грудний кіфоз;
• *шийний лордоз.

Це знизить втомлюваність та попередить виникнення болю в спині.

Якщо ви сутулитесь, коли сидите, то поперековий лордоз зменшується, і для того, щоб утримувати тіло в рівновазі, напружуються глибокі м’язи спини. А якщо в такому положенні знаходитись довго, то це може призвести до болю в спині. Та й перебувати у такій позі довго не вийде.

Тому потрібно:

• Розправити плечі;
• Не кривитися убік і не сутулитися;
• Вагу розподіляти порівну між правою та лівою сторонами. Тим більше не варто сидіти на одній нозі, підігнувши її;
• Помірно прогнути поперек вперед та спертися на спинку стільця;
• Передпліччя мають лежати на столі, а плечі мають бути помірно розслаблені.

 Давайте тепер докладніше

• Головне правило правильного положення сидячи за столом – правило “три по сто”… градусів (а не те, що ви подумали):

1. 100° (90°-120°) у колінах
2. 100° (95 °-110°) кут у кульшових суглобах
3. 100° (95°-110°) кут відхилення спинки стільця

• Поставте стопи на підлогу

Якщо стопи не дістають до підлоги, розгляньте варіант підставки для ніг.

Якщо ноги висітимуть у повітрі, то край сидіння буде впиватися у стегна і це може призвести до дискомфорту в ногах.

У довгостроковій перспективі це підвищує ризик серйозного оніміння та, можливо, тромбозу глибоких вен ніг.

• Не перехрещуйте ноги

Ноги мають бути розташовані поруч та паралельно одна одній. Схрещування ніг призводить до порушення правильного, оптимального положення на стільці.

• Стегна мають лежати на поверхні сидіння.

Це важливий нюанс, який розберу нижче.

• Ноги у колінах зігнуті під кутом 90°-120° градусів

Якщо стілець занадто низький, підгинати ноги під стілець небажано, тому що це порушує правильну посадку на стільці і може призвести до неприємних відчуттів у ногах.

Варто трохи розігнути ноги в колінах до того моменту, щоб стегна лягли на поверхню сидіння. Але розгинати коліна варто не більше ніж на 30° (тобто до 120°). Занадто велике розгинання в колінах теж порушує правильну позицію на стільці. А як ми пам’ятаємо правильне положення — це головне, чого ми прагнемо.

• Кут у тазостегнових суглобах (між стегнами та спиною) 95°-110°.
• Такий самий кут має бути між сидінням стільця та його спинкою.

А для цього стегна мають лежати на сидінні, і сидіти потрібно на стільці глибоко.

Кут між стегнами і спиною менше 95 ° викликає порушення оптимальної позиції сидячи, і може викликати загальний дискомфорт та швидку втомлюваність, а надалі сутулість і біль у спині.

Кут між стегнами і спиною більше 110 ° незручний для роботи на горизонтальній робочій поверхні, та викликає дискомфорт , а також перенапруження м’язів рук і шиї.

Але які ж конкретні властивості меблів?

Таблиці наведені нижче.

Загальні показники меблів незалежно від віку та розмірів тіла.

Стілець

• Нахил сидіння від горизонтального положення має бути у межах від – 7 ° до 5 °

Нахил поверхні сидіння назад більше 5 ° буде провокувати згладжування поперекового лордоза, і відповідно сутулість. А це, у свою чергу, викликає підвищену втомлюваність м’язів спини, дискомфорт і біль у спині.

Нахил сидіння вперед більше 7° викликає почуття зісковзування вперед та надмірне навантаження на стопи. А також порушує оптимальну позу для сидіння.

• Глибина сидіння (t4) має бути оптимальною.

Якщо сидіння занадто глибоке, передня частина сидіння давитиме на задню частину колін, що призведе до дискомфорту та можливо виникнення деяких проблем з ногами. Це не дозволяє сидіти досить глибоко на сидінні, змушуючи сутулитися, щоб спиратися на спинку.

• Спинка стільця має бути така яка буде підтримуватиме поперек.

Важливим для розуміння цифр наведених у таблиці є розуміння, що таке точка S — це місце де спинка стільця найбільше видається вперед. Тобто висота знаходження цієї точки відповідає висоті розташування спинки стільця і є дуже важливим елементом стільця, який впливає на підтримку правильної пози

Стіл теж важливий

•  Глибина і ширина мають бути достатніми, щоб розмістити необхідні документи і предмети. Якщо ширина столу надто мала, покласти обидві руки на стіл може стати проблемою.
• Поверхня столу може бути нахилена у бік сидячого, але не більше ніж на 20 градусів. Це сприяє більш природному положенню голови та попереджає втому м’язів шиї.

Вільне місце під столом теж важливе

Важливим є не лише сама поверхня столу, а й те, що під ним. Увагу слід звертати і на простір під поверхнею столу та на положення ніг.

У таблиці наведено мінімальні характеристики зони, яка повинна бути вільною для розташування ніг.

Якщо місця для ніг занадто мало, то може виникати почуття дискомфорту, швидко може настати втома, а при цьому знижується увага, і порушується правильне положення, якого ми прагнемо. Так само занадто маленький простір для ніг збільшує ймовірність неправильної пози і ускладнює посадку за стіл та вихід із-за столу.

Сидячи за комп’ютером

Розглянемо особливості роботи за комп’ютером

Монітор

• Екран монітору  має бути прямо перед вами, щоб не доводилося повертати голову.
• Розмістіть монітор на відстані витягнутої руки, щоб верхній край екрану був приблизно на рівні ваших очей.

Для цього вам може знадобитися підставка для монітора. А якщо ви працюєте за ноутбуком, то найкраще ноутбук розташувати на підставці та користуватися окремою клавіатурою та мишкою, які будуть на столі.

•  Екран має бути максимально матовим. Якщо на екрані з’являються відблиски, за допомогою дзеркала перед екраном можна знайти джерело та усунути їх.

Розташуйте монітор так, щоб уникнути відбиття від ламп у кімнаті та сонячного світла. За потреби закрийте вікна жалюзями або фіранкою.

 Регулювання яскравості або контрастності екрана може спростити використання.

Клавіатура

• Розташуйте  клавіатуру перед собою
•  Залиште відстань приблизно 10-15 см (4 – 6 дюймів) між клавіатурою і краєм столу, щоб можна було покласти руки на стіл для відпочинку, поки ви не набираєте текст
•  Тримайте руки зігнутими у формі букви L і лікті розташуйте з боків від тіла.
• Деяким людям подобається використовувати валик для зап’ясть, щоб тримати їх (променево-зап’ясткові суглоби) прямими під час набору тексту. Це може покращити комфортність і для вас.

Миша

• Розташуйте та використовуйте мишу якомога ближче до себе.
•  Якщо ви не користуєтеся клавіатурою, посуньте її убік, щоб перемістити мишу ближче до себе.
•  Килимок з подушечкою для зап’ястя допоможе зберігати його прямим (променево-зап’ястковий суглоб) та уникнути почуття дискомфорту.

Уникайте біфокальних окулярів

• Якщо ви носите біфокальні окуляри, вони можуть бути не ідеальними для роботи за комп’ютером. Важливо мати можливість бачити екран, не піднімаючи і не опускаючи голову.
• Якщо ви не можете комфортно працювати у біфокальних окулярах, вам можуть знадобитися окуляри іншого типу. У разі сумнівів проконсультуйтеся з офтальмологом.

Зробіть все необхідне на столі легкодоступним

• Розміщуйте предмети, що часто використовуються, наприклад телефон або степлер, в межах досяжності ваших рук.
• Уникайте багаторазових поворотів верхньої частини тулуба на стільці, щоб дотягнутися до предметів. Якщо потрібно повернутися краще повертатися всім тілом.
•  Уникайте перевантаження телефоном

Якщо постійно тримати телефон між вухом і плечем, це може призвести до проблем із шиєю. Якщо ви багато часу проводите у телефоні, варто подумати про те, щоб застосовувати гарнітуру.

Так само не варто довго дивитися в екран телефону скрючившись. Бажано завжди тримати правильне положення сидячи. Це позбавить Вас багатьох потенційних проблем.

 Підіб’ємо підсумки:

Розміри столу та стільця мають відповідати параметрам у таблиці.

Стілець повинен мати спинку з невеликим прогином вперед для опори попереку.

Під час сидіння мають бути присутніми природні вигини хребта. Потрібно:

• розправити плечі;
• не нахилятися  вбік і не сутулиться.
•  помірно прогнути поперек вперед.
• передпліччя покласти на стіл. А плечі помірно розслабити
• Спиною спирайтеся на спинку стільця;
• Стопи поставте на підлогу або на підставку;
• Стегна мають бути на сидінні стільця;
• Правило “три по сто” градусів:

1. 100° (90°-120°) кут у колінах
2. 100° (95°-110°) кут у кульшових суглобах
3. 100° (95°-110°) кут відхилення спинки стільця

При роботі за комп’ютером:

• Екран на рівні очей
• Максимально уникайте відблисків
• Клавіатура має бути на відстані 10-15 см від краю столу.
• Мишу потрібно розташовувати якомога ближче до себе;
• Все необхідне на столі має бути доступним (щоб не доводилося повертатися)
• Уникайте біфокальних окулярів;
• Поміркуйте з приводу валиків перед клавіатурою та мишею. Це може збільшити ваш комфорт.
• Уникайте тривалого неправильного положення при використанні телефону

Дотримуючись цих правил, ви можете без шкоди та дискомфорту сидячи за столом деякий час. Але все ж таки не рекомендується бути в одній позі довше 30-40 хвилин. Тому робіть перерви. А якщо в ці перерви ви робитимете зарядку, то це буде майже ідеально.