Масові протести в Грузії, що розгорнулися у 2024 році через рішення уряду призупинити переговори щодо вступу до Європейського Союзу, мають багато схожого з українським Майданом 2013–2014 років.
Обидва рухи об’єднує боротьба за європейське майбутнє, прагнення до демократичних змін і відстоювання права на самовизначення. Як і в Україні, грузини вийшли на вулиці, висловлюючи своє розчарування у владі, яка, на їхню думку, віддаляє країну від європейського курсу на користь проросійського впливу.
Український Євромайдан розпочався з мирних демонстрацій, спрямованих проти рішення тодішнього президента Віктора Януковича призупинити підписання Угоди про асоціацію з ЄС.
Так само в Грузії тисячі громадян висловлюють своє невдоволення проросійськими діями уряду, який ухвалив закони за зразком російських і відмовився продовжувати переговори з ЄС. В обох випадках ключову роль відіграють молодь, студенти та громадські активісти, які бачать європейську інтеграцію як шлях до свободи, стабільності та прогресу.
Примітно, що й у Грузії, і в Україні протести придушуються силовими заходами з боку влади, що лише посилило напругу. Використання сльозогінного газу, водометів і насильства нагадує про трагічні події в Києві, які переросли у криваві сутички.
Попри це, і грузини, і українці демонструють незламну волю до боротьби за своє майбутнє, що вкотре підтверджує їхню готовність протистояти зовнішнім і внутрішнім викликам у боротьбі за демократичний вибір.
Причини і початок протестів
Масові протести у Грузії розпочалися після оголошення уряду про припинення переговорів щодо вступу до Європейського Союзу до 2028 року. Це рішення викликало обурення серед значної частини грузинського суспільства, яке асоціює євроінтеграцію з економічним зростанням, демократичними реформами та безпекою.
Грузія, як країна з амбіціями інтеграції до ЄС, уже давно демонструвала своє прагнення відповідати критеріям членства. Однак останні рішення уряду під керівництвом партії “Грузинська мрія” викликали сумніви в щирості цих намірів. Це також стало приводом для звинувачень у проросійському ухилі уряду, особливо в умовах російсько-української війни, яка різко змінила геополітичний клімат у регіоні.
Хронологія протестів
Перші демонстрації розпочалися у столиці країни — Тбілісі. Тисячі людей вийшли на вулиці, закликаючи уряд змінити своє рішення та повернутися до переговорів із ЄС.
Основними вимогами протестувальників стали:
– Відставка чинного уряду;
– Відновлення діалогу з європейськими інституціями;
– Проведення дострокових виборів.
До акцій приєдналися представники різних суспільних груп: студенти, педагоги, лікарі, бізнесмени та громадські активісти. Зокрема, університети Грузії стали осередками протестів, де студенти бойкотували навчання, організовували марші та створювали петиції з вимогами до уряду. – повідомляє online.ua
Силове протистояння
Влада відреагувала на протести жорсткими методами. Силовики застосували сльозогінний газ, водомети та гумові кулі для розгону демонстрантів. У відповідь учасники акцій вдавалися до барикад, блокування доріг та інших методів активного спротиву.
Під час найгостріших сутичок протестувальники використали “коктейлі Молотова”, що призвело до ескалації конфлікту. Постраждали десятки людей, включно з поліцейськими. За даними грузинського видання “Netgazeti”, понад 30 осіб госпіталізували через серйозні травми.
Політичні реакції всередині країни
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі публічно підтримала протестувальників. Вона заявила, що вибори, проведені на фоні протестів, не відображають справжньої волі громадян і повинні бути оскаржені. У своїй заяві Зурабішвілі наголосила, що Грузія має продовжити шлях європейської інтеграції.
Зурабішвілі не лише висловила свою солідарність із демонстрантами, але й особисто приєдналася до акцій протесту.
28 листопада 2024 року вона долучилася до учасників акції перед будівлею парламенту в Тбілісі. Протестувальники зустріли її оваціями та вигуками “Саломе”. Під час свого виступу вона заявила:
“Сьогодні я вже все сказала суспільству про те, хто має до нас приєднатися. Я з цим народом. Починається опір, який не закінчиться, поки не пройдуть нові вибори. Я тут із людьми, я буду там, де зможу, завжди.”
Після цього президентка попрямувала до площі Свободи, де розміщений спецназ, аби поговорити із силовиками. Звертаючись до них, вона запитала:
“Кому ви служите? Ви служите Росії чи Грузії? Кому ви давали клятву? Мене цікавить відповідь. Ви не відповідаєте президенту? Ви не думаєте про майбутнє? Ні країни, ні дітей?” – повідомляє Ехо Кавказу
Раніше, коментуючи заяву прем’єр-міністра Іраклія Кобахідзе про відмову від переговорів щодо вступу до ЄС, Зурабішвілі зазначила:
“Цей день ознаменував закінчення конституційного перевороту, руху від Європи у бік Росії. Сьогодні нелегітимний уряд оголосив війну своєму народові.”
30 листопада 2024 року, незважаючи на завершення свого мандату в середині грудня, президентка заявила про намір залишитися на посаді та взяти на себе лідерство в політичних процесах країни. Вона аргументувала це тим, що наразі в Грузії “немає легітимного парламенту”, який міг би обрати її наступника.
Зурабішвілі підкреслила:
“Мій мандат діятиме доти, доки не буде законно обраний парламент, який законно обере когось замість мене. Я з вами і буду.” – заявила Зурабішвілі.
Урядова партія “Грузинська мрія”
Однак урядова партія “Грузинська мрія” звинувачує опозицію в організації безладів. Її лідери стверджують, що протести спрямовані на дестабілізацію ситуації в країні та шкодять іміджу Грузії на міжнародній арені.
Рішення уряду призупинити переговори щодо вступу до Європейського Союзу до кінця 2028 року прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе пояснив прагненням до економічної самодостатності та небажанням залежати від зовнішньої фінансової допомоги. Кобахідзе зазначив:
“Ми ухвалили рішення не ставити на порядок денний питання про відкриття переговорів з Європейським Союзом до кінця 2028 року. Також до кінця 2028 року ми відмовляємось від будь-яких бюджетних грантів з боку Європейського Союзу.”
Він підкреслив, що Грузія не повинна сприймати євроінтеграцію як акт милосердя з боку ЄС:
“Для Грузії абсолютно неприйнятно розглядати інтеграцію в Європейський Союз як милостиню, яку Європейський Союз має нам подати.”
“Ми бачимо, що європейські політики та бюрократи використовують виділені гранти та кредити як шантаж проти Грузії.”
Водночас прем’єр-міністр запевнив, що Грузія планує повернутися до переговорів у 2028 році, коли країна буде економічно готова.
Міжнародна реакція на протести в Грузії
Протести в Грузії викликали активну реакцію з боку міжнародної спільноти. Європейський Союз закликав грузинську владу забезпечити права людини, зокрема право на мирний протест.
Балтійські країни — Латвія, Литва та Естонія — оголосили про запровадження персональних санкцій проти осіб, які брали участь у придушенні протестів. Це демонструє, що ситуація в Грузії перебуває під пильним контролем європейських інституцій.
Реакція та вплив росії на протести в Грузії
Російська влада офіційно заперечує будь-яке втручання у внутрішні справи Грузії та відкидає звинувачення у впливі на виборчий процес.
Однак експерти зазначають, що москва зацікавлена в збереженні проросійського курсу Тбілісі та може здійснювати приховану підтримку чинного уряду
Рішення уряду Грузії призупинити євроінтеграцію виглядає особливо суперечливим на тлі зростаючого впливу Росії у регіоні. За останні роки Грузія пережила численні кризи, пов’язані з агресивною політикою Кремля, включаючи окупацію Абхазії та Південної Осетії.
Партія “Грузинська мрія”, яка здобула перемогу на парламентських виборах у жовтні 2024 року, відома своїми проросійськими настроями. Її лідер, Бідзіна Іванішвілі, має тісні зв’язки з росією, що викликає занепокоєння серед громадян та міжнародної спільноти.
Грузинське суспільство, особливо молодь, прагне дистанціюватися від росії, орієнтуючись на європейські цінності та стандарти. Затримка переговорів з ЄС сприймається як зрада цих ідеалів і крок назад у розвитку країни.
Реакція України на протести в Грузії
Міністерство закордонних справ України засудило силовий розгін демонстрацій у Тбілісі, наголосивши на неприпустимості насильства щодо громадян, які реалізують своє право на мирний протест. У заяві МЗС підкреслюється, що такі дії свідчать про згортання демократичних процесів на догоду москві.
Українська сторона також висловила розчарування рішенням грузинського уряду відкласти євроінтеграційні переговори, закликавши Тбілісі повернутися до виконання реформ, необхідних для набуття членства в ЄС. МЗС України наголосило на важливості поваги до прагнень більшості грузинського народу бути частиною об’єднаної демократичної Європи.
Грузія сьогодні
Пряма трансляцію подій в Грузії можна переглянути на каналі Яніни Соколової
⚡ЗАРАЗ! ГРУЗІЯ ПОВСТАЛА! Протести у САКАРТВЕЛО! Пряма трансляція – LIVE // საქართველოს // Georgia
Станом на ранок 3 грудня 2024 року, ситуація в Грузії залишається напруженою. В Тбілісі та інших містах країни відбулися наступні основні події:
Протести та реакція силовиків
- Тбілісі: Тисячі протестувальників зібралися біля будівлі парламенту, висловлюючи незгоду з урядовим рішенням. Силовики застосували водомети та сльозогінний газ для розгону демонстрантів. У відповідь мітингувальники споруджували барикади та кидали різні предмети в бік поліції. Під час сутичок постраждали як протестувальники, так і правоохоронці. Міністерство внутрішніх справ повідомило про затримання 43 осіб за адміністративні правопорушення, зокрема дрібне хуліганство та непокору поліції. Також триває розслідування за фактами нападу на поліцейських та псування майна. За даними МВС, постраждали 32 правоохоронці.
- Інші міста: Протестні акції відбулися також у Батумі, Кутаїсі та інших містах Грузії. У деяких випадках демонстрації переросли в сутички з поліцією, що призвело до затримань та поранень серед учасників.
Міжнародна реакція
- США: Державний департамент США оголосив про призупинення стратегічного партнерства з Грузією через дії правлячої партії “Грузинська мрія”, яку пов’язують з російським режимом, та жорстке придушення протестів. У заяві зазначено, що призупинення переговорів про вступ до ЄС суперечить конституції Грузії, де закріплено прагнення до повної інтеграції в ЄС та НАТО. – повідомляє Telegraf
- Європейський Союз: Високий представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель засудив насильство проти протестувальників у Грузії та закликав владу забезпечити право на мирні зібрання. Він наголосив, що застосування сили є неприйнятним.
Позиція опозиції та громадськості
Опозиційні партії та громадські організації закликають до продовження протестів, вимагаючи відставки уряду та відновлення переговорів про вступ до ЄС. Лідери опозиції заявляють про намір проводити щоденні акції до виконання їхніх вимог. Громадськість висловлює занепокоєння можливим відходом Грузії від європейського курсу та посиленням проросійського впливу.
Ситуація в країні залишається нестабільною, і подальший розвиток подій залежатиме від дій уряду, опозиції та міжнародної спільноти.
Читайте також:
